Чернишов: “Саджати корупціонерів немає сенсу. Треба, щоб покарання було альтернативне”

0 93
Над проектом реформи пенітенціарної системи працювали майже рік. Маємо багато проблем – старі будівлі, недофінансування, перекваліфікація кадрів, низькі зарплати співробітників. Поставили діагноз системі. Розібрали, які потрібні ресурси – часові, людські, фінансові й розпочали роботу, – говорить заступник міністра юстиції Денис Чернишов, 43 роки.

 

Про етапи реформування пенітенціарної системи та її головні завдання розповідає в інтерв’ю Gazeta.ua.
Автор: Тарас ПОДОЛЯН
З часів незалежності України в пенітенціарній системі нічого не змінювалося, зазначає  заступник міністра юстиції Денис Чернишов
З часів незалежності України в пенітенціарній системі нічого не змінювалося, зазначає заступник міністра юстиції Денис Чернишов

З часів незалежності України в пенітенціарній системі нічого не змінювалося. Вона і зараз в Радянському Союзі. А у деяких напрямках ще з царських часів чи Австро-Угорщини не поїхали. Тому вся система потребує докорінних змін, – каже Денис Вікторович.

Однією з головних задач реформи називали повернення людини в суспільство, яка була за ґратами.

Ми рухаємося до того, щоб пенітенціарна система виконувала свою місію, яка закладена у цивілізованому світі. Маємо відійти від ізоляції та функції виконання покарань. Основне – це ресоціалізація і умови тримання осіб, які не принижують їхню гідність і попереджують рецидив. Ми йдемо до того, що людина має виходити із в’язниці нормальною, здоровою фізично і морально.

Маємо відійти від ізоляції та функції виконання покарань. Основне – це ресоціалізація і умови тримання осіб, які не принижують їхню гідність і попереджують рецидив

Що саме для цього треба?

Це системна і кропітка робота. Людина має визнати свій злочин. Дати їй можливість розуміння, що можна жити, не вступаючи в конфлікт із законом. Отримати освіту і професію. Маємо підписані меморандуми з Міністерством соціальної політики і службою зайнятості.

Як зобов’язати підприємства брати на роботу колишніх ув’язнених? Допомогти вирішити житлове питання тим, хто його не має.

Був випадок в Одесі. Про нього розповів керівник комісії з умовно-дострокового звільнення. Чоловік за 50 років, поведінка – п’ять з плюсом. Кандидат на дострокове звільнення номер один. Сказали йому про це, а він почав плакати. Думали, від щастя. А він проситься: “Не відпускайте, мені нікуди йти. Родичів не маю, на роботу не візьмуть”. Суспільство має мінятися з обох боків. Щоб на колишній в’язнях не бачили лише тавро на лобі: винен. Працюємо над створенням спеціальних реабілітаційних центрів, де надаватимуть психологічну допомогу та з працевлаштуванням. Приміром, по людях з інвалідністю є закон, який зобов’язує певний відсоток від загальної кількості працюючих, працевлаштовувати. Відносно колишніх в’язнів такого закону немає. У світовій практиці це теж відсутнє, але є соціальний обов’язок.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
Декілька років тому в Україні було 120 тисяч ув'язнених, нині - 57 тисяч, зазначає заступник міністра юстиції Денис Чернишов
Декілька років тому в Україні було 120 тисяч ув’язнених, нині – 57 тисяч, зазначає заступник міністра юстиції Денис Чернишов

Реформа зачепила кадрове питання?

Не можна просто взяти і поміняти всіх. Для того, аби людина отримала освіту – необхідно 4 роки навчання. Плюс 2-3 роки має попрацювати в системі, щоб отримати досвід. Виходячи з того, що міняємо нормативно-правову базу, кадри треба перевиховувати. Підвищення заробітної платні не змінить якості роботи. Для керівників установ та працівників середньої ланки провели понад 20 навчальних курсів по в’язничному менеджменту, динамічній безпеці. Маємо направляти їх в інше русло.

Скільки грошей в ідеалі потрібно пенітенціарній системі на рік?

Це астрономічні суми. У нас понад 57 тисяч в’язнів. З них 19 тисяч – в СІЗО. За європейськими стандартами, лише при розрахунку вартості будівництва слідчого ізолятора на одного ув’язненого потрібно 10 тисяч доларів. Якщо в київському СІЗО утримується 2500 чоловік, то приблизна вартість будівництва складатиме 25 мільйонів доларів. Ми розпланували бюджетний план на три роки. Розписали витрати, куди входять також інженерні споруди, засоби захисту. Але таких коштів держава нам не виділить. Наші ув’язнені звертаються до Європейських судів з прав людини зі скаргами на умови перебування і виграють їх. Україна виплачує їм колосальні компенсації. Кажу, порахуйте, що буде дешевше: збудувати нові приміщення, зробити нормальні умови, і це залишиться у власності країни чи платити компенсації.

Наші ув’язнені звертаються до Європейських судів з прав людини зі скаргами на умови перебування і виграють їх

На кого орієнтуєтесь у реформуванні пенітенціарної служби? У яких країн, що маємо перейняти?

Найкращі умови утримання в’язнів у Норвегії. Нам до того далеко. Вони все будували в свої реаліях фінансування та законодавства. Беремо за приклад Естонію, з якою входили до Радянського Союзу. Ми з ними мали однакові закони, були громадянами однієї країни, але вони настільки відірвалися! Давно пройшли шлях, яким ми лише зараз крокуємо. Консультуємося з ними, куди й на якому етапі маємо рухатися далі. Але не все можемо застосувати. Маємо пристосовуватися до нашого законодавства, стану економіки. Приміром, найбільшу зарплатню – в 4 тисячі євро, в естонській тюрмі отримує тюремний психіатр. У нас цього не зрозуміють.

Півроку триває процес консервації колоній. Як діє цей механізм? Що далі з в’язнями, працівниками?

Відбувається не консервація, а оптимізація. Бо є різні варіанти. Деякі установи будуть законсервовані, а деякі перепрофільовані. Декілька років тому в нас було 120 тисяч ув’язнених, нині – 57 тисяч. При цьому кількість установ залишилася попередньою. Були такі гротески, коли 35 ув’язнених охороняли 135 працівників. Тоді, як планове наповнення установи – 800. Але ми освітлюємо весь периметр, опалюємо приміщення. Це неекономічно для бюджету. Тому прийняли рішення по оптимізації установ. Дивимось, приміром, що в двох колоніях однакове співвідношення. Тоді в’язнів переводимо в кращу. Гіршу – закриваємо. Лишаємо там певну кількість персоналу- до 25 осіб, які б підтримували її стан. Раптом треба буде розконсервувати. Торік 13 установ потрапили в цей перелік. Дві – передаємо Міністерству оборони. На тих територіях вони не мали, де розміщувати свої бази. У даних випадках ставили умову, щоб максимально зберегли персонал.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
Денис Чернишов: "У суспільстві, як то кажуть, "прицел сбился". І звання корупціонера ще треба заслужити"
Денис Чернишов: “У суспільстві, як то кажуть, “прицел сбился”. І звання корупціонера ще треба заслужити”

У суспільстві є запит на боротьбу з корупцією. На думку частини громадян, експертів – треба почати саджати у в’язницю високопосадовців. Де відбуватимуться покарання можновладців найвищих рівнів?

У суспільстві, як то кажуть, “прицел сбился”. І звання корупціонера ще треба заслужити, як “вора в законе”. Корупція – це поєднання влади з бізнесом. Коли приймають закони під власний бізнес, від яких можна отримати переваги. Саджати корупціонерів такого рівня – немає сенсу. Наприклад, у нас сидів Віктор Лозінський (екс-нардеп мав відсидіти 15 років за вбивство селянина Валерія Олійника. Покарання відбував у Бориспільській колонії. За ґратами пробув 4 роки і 36 днів. – Gazeta.ua). Відомо, що облаштував собі камеру зі зручностями. Реального дискомфорту від свого ув’язнення не отримав. Треба, щоб покарання було альтернативне – вдягнути на корупціонера браслет. Відправити на роботу в тубдиспансер, будинок для літніх людей, реабілітаційні центри для атовців. Нехай працюють, виносять “утки”. Мають бачити, кого зрадили. Позбавляти волі слід соціально небезпечних людей.

Громадських об’єднань з питань захисту прав ув’язнених – десятки. Щодо захисту прав жертв – нуль

Про тортури над в’язнями заявляла уповноважена з прав людини Валерія Лутковська. Надавала фото-докази знущань в Одеському СІЗО після вбивства співробітниці. Як вирішуєте цю проблему?

Ми не є в цьому процесі суддями, які мають право виносити рішення. У нас є міжнародна організація “Червоний хрест” і Європейський комітет протидії тортурам, на чиї висновки можемо спиратись.
Після того, що відбулося в одеському СІЗО, я відразу зустрічався з ув’язненими (В Одеському слідчому ізоляторі 39-річний арештант убив і розчленував інспектора денної зміни в серпні торік. Після цього випадку Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська заявила про факти жорстокого поводження із в’язнями. Показала знімок арештанта зі слідами від кийків на спині. – ГПУ). Жодної заяви про тортури від арештантів немає. Попросив, щоб “Червоний хрест” туди поїхав. Так, перевищення під час обшуків були. Але перевищення і тортури – це не одне й те саме.
В Одеському СІЗО ми провели службові розслідування. До десяти осіб звільнили. Когось з роботи. Когось взагалі зі служби. Заплющувати очі і казати, що там нічого не відбулося, не будемо. Інколи, все ж, баланс ми не витримуємо. Більше піклуємось і говоримо про права ув’язнених. А за права співробітників щось ніхто не переймається. Громадських об’єднань з питань захисту прав ув’язнених – десятки. Щодо захисту прав жертв – нуль.

Які заходи прийнято щодо захисту працівників колонії?

За час, поки ведеться облік, 800 працівників захворіли на туберкульоз. За минулий рік зафіксованих нападів на співробітників – 80. Закладаємо у законопроект, що ця праця надризикова. Працівникам необхідно надати соціальні гарантії, пільги, гідне пенсійне забезпечення.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
Денис Чернишов: "Працюємо над створенням спеціальних реабілітаційних центрів для колишніх ув'язнених"
Денис Чернишов: “Працюємо над створенням спеціальних реабілітаційних центрів для колишніх ув’язнених”

У харківських колоніях розвинуте виробництво, у них інший побут, в’язні отримують по 5-6 тисяч гривень у місяць. Як їм це вдалося організувати?

Це велика робота менеджерська. Треба бігати і шукати замовлення. Вони знайшли із місцевою владою порозуміння. Плитку, ковку, сміттєві баки робили у харківських колоніях. Багато шиють для збройних сил, Нацгвардії.
Минулого року нам Уряд поставив умови, щоб підписували трудові договори з ув’язненими. Начебто, – клас! Все правильно. Але є два пункти, необхідні для цього – паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. У багатьох їх немає. Ми відразу рубильник вниз – не працюємо. При тому, що голосувати за депутатів Верховної Ради – без паспорта і кода – можна. По обліковій карточці. А працювати – ні. Тому ми напружилися, підписали меморандуми з державними інституціями, відповідальними за ці процеси, аби засуджені отримували паспорти та ідентифікаційні номери. Багато отримали ІD-картки. Але незважаючи на цю роботу, у нас повністю випали іноземні громадяни і особи без громадянства. Адже без згаданих документів працювати вони не можуть.

Уряд поставив умови, щоб підписували трудові договори з ув’язненими

Що передбачає трудовий договір для ув’язнених?

Він такий, як і для всіх. Там є відпустка, лікарняний, відгул, прогул. Я приходжу до своїх колег в Уряді і запитую: ви могли подумати, що в нас є прошарок суспільства, для якого це не підходить. Все ж послали наші підприємства на тендери Прозорро. І в багатьох випадках ми програємо. А якщо трудовий договір укладений, то, будь ласка, 3723 поклади (розмір мінімальної заробітної плати. – Gazeta.ua). Соціальний внесок – заплати державі. Якщо підприємство не заробляє, то воно стає збитковим. Деяким нашим директорам, які не спроможні знайти на місці контракти на виробництво, краще, щоб воно взагалі не працювало.
Ми кажемо: дайте нам державне замовлення. Нам треба не прибуток. Наша мета – ресоціалізація ув’язнених у вигляді залучення до праці.

Чому цю ідею не підтримують?

У нас же всі бізнесмени. Треба, щоб хтось “проштовхував” ці контракти. Немає лобістів з нашого боку.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
Працівникам необхідно надати соціальні гарантії, пільги, гідне пенсійне забезпечення, говорить замміністра юстиції
Працівникам необхідно надати соціальні гарантії, пільги, гідне пенсійне забезпечення, говорить замміністра юстиції

Виконуюча обов’язки Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун пропонувала, щоб пенітенціарна медицина перейшла у підпорядкування Мінздоров’я. Ви виступили проти.

Медицину плануємо відокремити від керівництва колоній. Виведемо з підпорядкування. Створено окрему державну установу – Центр охорони здоров’я пенітенціарної системи. Медиків розатестуємо, бо якість медичних послуг від погонів не залежить. А далі Уряд може прийняти рішення передати цю установу в підпорядкування Міністерству здоров’я. Але є багато нюансів. Недарма з 47 країн, які входять до Ради Європи, тільки в семи пенітенціарна медицина входить до складу МОЗ.

Comments
Завантаження...