Чи настане “завтрашній день” для села: Національна академія аграрних наук ініціювала обговорення проблем галузі та презентувала інновації для аграріїв

0 332

У Мінагрополітики відзвітували – весняну посівну кампанію-2019 в Україні завершено. Як інформують, урожай буде не нижчим за торічний: засіяно майже 28 млн гектарів. Але не все так райдужно – науковці Національної академії аграрних наук відмічають відірваність реформ від реальних потреб сільських громад, мізерність підтримки малого фермерства, тінізацію сільського господарства та тенденцію  до вимирання цілих сіл. Проблеми і тренди розвитку аграрної сфери – у матеріалі.

Чому ж задекларовані владою на перший погляд правильні орієнтири не розвивають фермерство та спрямовані переважно на задоволення потреб великих агрохолдингів? На думку науковців, наразі реформи впроваджуються самі по собі й працюють виключно на користь олігархату. А реальний стан як земельної, так і податкової, і реформи децентралізації жодним чином не сприяє розвитку села.

За 7 років в Україні на 10 тисяч зменшилася кількість фермерів, з яких більша частина працює в тіні, навіть здають свою землю в оренду холдингам. Існує величезна проблема з розвитком кооперацій і фермерства загалом”, – наголосив президент НААН Ярослав Гадзало під час засідання  президії Національної академії аграрних наук України, присвяченого нагальним питанням підвищення урожайності та розвитку сільських територій України, – “За всі роки ми не досягли рівня виробництва сільгосппродукції в Україні, який був у 1913 році. Тоді був зовсім інший устрій, по-іншому використовувалася земля фермерами, які справді дбали про неї й жили за цей рахунок”.

Участь в обговоренні взяли як науковці, так і представники сільських територіальних громад.

Потрібно першочергово подолати бідність у селах та розвивати фермерське господарство. Тоді в цих населених пунктах буде і гідна праця, і економічне зростання, і достойні умови проживання”, – на цьому у своїй доповіді акцентував увагу Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” НААН України.

Голови сіл та об’єднаних територіальних громад нарікають на бездіяльність влади у підтримці ініціатив щодо розвитку сільських місцевостей. Підтримка малих фермерів мізерна, а землі, що могли б бути опрацьованими, сьогодні пустують, адже вони у приватних руках чиновників. Єдина успішна реформа, за словами очільників громад, – це децентралізація.

Одним із лідерів у впровадженні цієї реформи сьогодні є Житомирщина, близько 70% територій якої покрито територіальними громадами.

Кожен рік десятки садочків та шкіл  будують, старі ремонтують. А якою стала сільська медицина? Амбулаторії нові з Інтернетом,  автівками, з хорошими лікарями, яким навіть житло надають. Скільки доріг зроблено? Реально за ці роки незалежності децентралізація поставила все на місця, чого не було ніколи, бо місцеві бюджети не мали ніколи грошей. Сьогодні 52% цих коштів знаходяться в територіальних громадах. В 4-5 разів збільшилися бюджети місцевих громад”, – поділився досвідом голова Житомирської облради Володимир Ширма

Проте в об’єднаних громадах не се так гладко. Питання розподілу земель та їхнього використання сьогодні залишаються болючою темою для багатьох очільників громад.

“Починаючи з 2000-го року, селянам і фермерам поступово “відрубували” руки. Це новий Земельний кодекс, коли від сільських рад забрали можливість розпоряджатися землями в селах та за їхніми межами.  Пам’ятаємо, у 2013-му році навіть у райдержадміністрацій забрали повноваження розпоряджатися цими територіями. А ці землі тим часом почали роздавати, приватизовувати великі чиновники та наближені до них, але на місцеві селяни. Навіть зараз маємо Закон про об’єднання. І коли його впроваджували, ніхто не запитав, яким чином ми маємо малювати перспективні плани”, – зауважила голова Потіцької сільської ради Людмила Музичка.

Хоч фермерство з кожним роком занепадає дедалі більше, все ж у Міністерстві аграрної   політики та продовольства України за останні кілька років вдалося запровадити деякі успішні державні програми. Незважаючи на розбіжності з Аграрним комітетом Верховної ради України, оскільки багато ініціатив Мінапк не підтримує.

“Я не погоджуюся з тим, що міністертво чи відомство кепсько відносяться до проблем сіл. Є фахівці і в тому ж Мін АПК, і Мінрегіонбуді. Вони серйозно налаштовані на те, щоб реалізувати програми, про які говоримо. Але вони теж на своєму рівні не можуть цього зробити. Потрібна підтримка парламенту”, – підкреслив директор державної установи “Інтитут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ” Михайло Хвесик.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета акцентував увагу на програмі компенсації фермерам відсотків за кредитами, яка сьогодні користується значною популярністю на селі та проінформував про запровадження ше однієї цікавої програми.

Даємо новоствореним господарствам 3000 грн на гектар. Також 40 000 даємо фермеру, якому не виповнилося 35 років, щоб заохотити працювати в цій сфері молодь. Селяни масово користуються державною підтримкою компенсації придбання вітчизняної техніки та насіння. Згідно з програмою, компенсується 40 % від придбаної техніки і 80% за придбане вітчизняне насіння”, – повідомив пан Шеремета.

Ще одним відкритим майданчиком для обговорення нагальних проблем і презентації перспектив українського села стали Дні поля, що традиційно проводяться у травні на базі Миколаївського аграрного університету. Захід було проведено з метою обміну досвідом, дискусії стосовно проблем аграріїв, а також для того, щоб продемонструвати нові сорти рослин та обговорити новітні технології вирощування сільськогосподарських культур.

Цілі Національної академії аграрних наук та Миколаївського аграрного університету єдині. Проводиться багато практичної роботи, тут випробовується більшість гібридів, сортів селекції сільськогосподарських культур НААН. Сьогодні ми маємо прекрасні новинки озимих пшениці та ячменю для півдня України, створені нашими селекціонерами з великої літери. За потенціалом врожайності наша продукція не поступається зарубіжній, а по хлібопекарськими якостями їй немає рівних”, – підкреслив президент НААН.

Зазначимо, що Дні поля проходять уже всьоме і представляють собой відкритий майданчик для презентації унікальних аграрних інновацій та спілкування аграріїв. Цьогоріч захід прийняв понад 500 осіб, серед них – міністр аграрної політики і продовольства В.Н. Топчій, президент НААН Я.М. Гадзало, виконуючий обов’язки губернатора В.В. Бонь, керівники селекційних центрів України, вищих аграрних навчальних закладів, гості з США, Німеччини, Литви, Сербії, Республіки Білорусь.

Це – симбіоз освіти і науки: запорука вибору найбільш перспективних сортів і технологій завтрашнього дня”, – наголосив пан Гадзало.

Цьогоріч на цій платформі показали 248 сортів зернових культур від дослідницьких центрів Національної Академії аграрних наук, презентували півсотні сортів озимого рапсу зарубіжної селекції та нові добрива. Продемонстрували й надсучасну сільськогосптехніку вітчизняного виробництва, зокрема, сонячний колектор нового покоління, що круглорічно працює на підігрів води для побутових потреб і опалення. Спільно з компанією “Ландтех” Миколаївський аграрний університет презентував новітню технологію землеробства на території 150 га.

Присутній на заході заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій запевнив, що з огляду на хід весняно-польових робіт та перезимівлю озимих культур можна очікувати, що урожай ранніх зернових 2019 року буде не нижчим за минулорічний.

“Високі показники врожаїв – результат динамічного розвитку аграрного виробництва.  Українські селекціонери постійно працюють над виведенням нових сортів з високою продуктивністю та адаптивністю до захворювань, зимостійкістю, жаростійкістю та посухостійкістю”, – відзначив пан Топчій.

У свою чергу, в.о. голови Миколаївської облдержадміністрації В’ячеслав Бонь акцентував увагу на можливості на власні очі побачити переваги новітніх агротехнологій, без яких неможливо інноваційний розвиток АПК. На думку посадовця, наявність такої відкритої платформи дає змогу готувати кваліфіковані кадри для аграрного сектора економіки, яких сьогодні потребує Україна.

Традиційно високий рівень проведення Днів поля відзначили як науковці, академіки НААН України, так і представники сільськогосподарських, селекційних та агрохімічних компаний півдня України, дилери провідних світових виробників сільськогосподарської техніки, які дали високу оцінку демо-полям та координаційній роботі Миколаївського НАУ: “Це – майбутнє аграрного ринку України”, – резюмував гендиректор компанії “Ландтех” Володимир Пінчук.

Отже, аграрна наука розвивається швидкими темпами, чого, на жаль, не можна сказати про державні процеси, спрямовані на підтримку сільських територій. Посадовці зазвичай стверджують, що зупинити тенденцію вимирання сіл можна. Щоправда, з року в рік далі слів справа не йде, якщо не враховувати новостворені державні програми підтримки малих фермерів та реформу децентралізації, що вже вже принесло певні успіхи.

Тож аграрна спільнота сподівається, що влада все ж дослухається до думки експертів, науковців та самих селян: “Я переконаний, що ми достукаємося до нового президента, уряду і парламенту. Я впевнений, що проблемні аспекти сільської місцевості будуть вирішені. Зокрема й скандальні земельні питання”, – підсумував президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало.

Comments
Завантаження...