Чи витримає Україна нову світову кризу?

0 57

Недавній різкий обвал на світових фондових ринках може бути “першою ластівкою” чергової масштабної кризи. Якщо він трапиться, то сильно вдарить по Україні, оскільки вітчизняна економіка дуже відкрита світу, і будь-які серйозні зовнішні потрясіння значимо вплинуть на нашу країну.

Про це пише Максим Польовий для Мінпрому

Перший тиждень лютого ознаменувалася несподіваним обвалом світових фондових майданчиків. Ринок акцій США 5 лютого впав максимально за період з 2011 року: так, індекси Dow Jones і Standard & Poor’s опустилися більш ніж на 4% і повністю нівелювали зростання, зафіксоване з початку 2018 го. При цьому обвал Dow Jones протягом торгів на 1600 пунктів (з вирівнюванням до 1175 пунктів до закриття сесії) став максимальним за всю історію його існування.

На наступний день за американськими ринками пішли азіатські: японський індекс Nikkei впав на 6,6%, китайський Hang Seng – на 5%, Shanghai Composite – на 2,2%. До кінця того ж тижня глобальні майданчики знову відчули спад, хоч вже і не такий сильний.

Перші симптоми?

Причинами події експерти називають “перегрів” ринку, що відбувався в останній рік – це стосується і американських, і інших активів, а також цін на нафту, які тепер перейшли до зниження. Прибутковість швидко росла, і корекція була неминучою. За словами головного стратега JPMorgan Asset Management Девіда Келлі, ситуація нагадала дитину за столом, який, з’ївши і торт, і морозиво, береться і за печиво, що призводить до переїдання.

Аналітики вважають, що це була лише локальна корекція, принаймні, поки що. Деяка волатильність на ринку збережеться, але не більше того. Серед чинників – достатня стабільність економіки США, а також нова хвиля жорсткості монетарної політики центробанків світу, в т.ч. і в Штатах. Ця хвиля спрямована, крім іншого, на стримування проявів нестабільності. Так, міністр фінансів США Стівен Мнучін заявив, що Білий дім уважно стежить за подіями і не бачить підстав для занепокоєння: “Основні показники економіки дуже сильні, вона розвивається дуже добре. Податкова реформа явно допомагає прибутковості”.

Цікаво, що МВФ напередодні обвалу, в кінці січня, оголосив про прогноз стабільного зростання міжнародної економіки в 2018-19 роках. За даними Фонду, світове промвиробництво в 2017-м зросло на 3,7% після збільшення на 3,2% в 2016-м, і це формує передумови для стійкої тенденції, яка підкріплюється активізацією попиту. І все ж лютневі події дали новий імпульс тліючим розмовам про нову хвилю тотального кризи. Вже на недавньому Всесвітньому економічному форумі в Давосі, за пару тижнів до біржового обвалу, активно обговорювалися актуальні економічні ризики. Зокрема, економісти звертають увагу, що після минулих криз відновлення було більш активним, ніж зараз. Дійсно, в останні роки мова постійно йшла про “мляве” відродження глобальної економіки з темпами 1-2%. На такому тлі прямі іноземні інвестиції в 2017-м впали на 16%, до 1,52 трлн дол. – хоча очікувалося зростання (в цьому році прогнозується відновлення до 1,8 трлн дол.). А вартість оголошених нових проектів скоротилася на 32%, до 571 млрд дол., Це мінімум з 2003-го.

Ще одна відмінність від колишніх прикладів: раніше при оздоровленні ситуації торгівля ставала більш відкритою, але зараз зростає протекціонізм: тільки в 2017 році, за даними Global Trade Alert, країни ввели 642 протекціоністські заходи – майже вдвічі більше, ніж в 2010-му. Притому на США довелося 143 заходів, на 59% більше, ніж в 2016-му. Є ознаки кризи і на ринку корпоративних боргів: у 2016 році був побитий рекорд 2009-го по числу дефолтів – 162 випадки, повідомляє S & P Global. А відношення капіталізації до прибутку, скориговане з урахуванням циклів (CAPE), було вище лише двічі в історії – як раз перед початком криз 1929 і 2008 років. Гендиректор Citigroup Майкл Корбато зазначає: “Коли настане нова криза (а він настане), він, швидше за все, буде різкіше, ніж якби по шляху ми змогли випустити трохи пара”. Правда, це говорилося до лютневих подій, які стали свого роду скиданням ринкового напруги. Також одним з традиційних прихильників версії про нову кризової хвилі є американський мільярдер Джордж Сорос.

Український аспект

На користь песимістичного сценарію висловлюється і відомий український фахівець Ерік Найман, для якого лютневий обвал – репетиція нової кризи, який вибухне в 2019-20 роках. За його оцінкою, на даному етапі негатив зміниться новим зростанням, і ринок акцій може навіть оновити історичні максимуми – але ненадовго. До травня міжнародна економічна обстановка може спровокувати погіршення очікувань по прибутку акціонерних компаній та всеосяжного розвороту фондових трендів до “ведмежого” стану, коли домінують гри на падінні акцій. Цей стан зазвичай триває близько року, за цей час фондові індекси падають на 35-50%. “А так як фондова динаміка передбачає ситуацію в економіці, то до листопада ймовірно початок економічної кризи в США, – припускає експерт. – Якщо це станеться (реальність може бути іншою, краще або гірше прогнозів), то накриє кризою і решту світу. І Україна , з її гігантськими виплатами зовнішнього держборгу в 2019-20 роках “.

Дійсно, вітчизняні ринки істотно постраждали від минулої кризи-2008: досить згадати, що в 2009-му ВВП країни зменшився на 14,8%. Потім почалося відновлення, але воно не було стійким і отримало новий сильний удар після євромайдану й наступної російської агресії. Один з найнебезпечніших ризиків – подорожчання зовнішніх запозичень, що відразу ускладнить роботу з державним боргом (кредитори закладають в ціну своїх позик можливі труднощі з їх повернень та інші ризики). Крім того, при масштабної дестабілізації інвестори масово йдуть у найбільш захищені активи – в різну власність розвинених країн, від цінних паперів до довгострокових інвестицій. Це означає “втечу” від вкладень в економіки, що розвиваються і, ширше, в emerging markets з їх більш високою прибутковістю при підвищеній ризиковості. Тим самим нова світова криза означала би і відтік іноземного капіталу з українського ринку, додатково посилюючи і без того складну країнові ситуацію. Це вже відбувалося після 2008 року, потім змінившись новим етапом “моди” на інвестування в emerging markets.

Інший очевидний ризик – глобальний спад попиту “на все”, починаючи з промислової сировини і напівфабрикатів, які як і раніше становлять основу товарного експорту України. Одночасно скорочуються і ціни на продукцію. У 2009-му це обвалило вітчизняний експорт на 40,7% в грошовому вираженні (до 39,7 млрд дол.), В т.ч. чорних металів – на 55,3%. У зв’язку з цим глава бюджетного комітету громадської ради Мінфіну Тарас Козак акцентує: українська економіка дуже відкрита світу, і будь-яка серйозна зовнішня криза буде значимо впливати на нашу країну. Зрозуміло, що зниження експортних надходжень і відтік капіталовкладень спровокує девальвацію, стрімке погіршення економічних показників і умов життя населення.

Поки що це лише один із сценаріїв. У 2008 році у країни була “подушка безпеки” у вигляді порівняно невисокого зовнішнього держборгу (56,7% ВВП – проти нинішніх більш ніж 80%) і, як мінімум, внутрішньогосподарської цілісності, яка сьогодні розірвана подіями в південно-східних регіонах. А значить, можливий удар кризи буде особливо відчутним. Немає сумнівів, що з урахуванням цього влада повинна працювати над підвищенням макроекономічної стійкості, включаючи ослаблення залежності від зарубіжних кредитів, розвиток внутрішнього ринку і промвиробництва, здатного задовольнити його запити. Одним із кроків у цьому напрямку можна вважати податкові пільги на імпорт нового обладнання для модернізації підприємств, затверджені рішенням Кабміну, а саме – відстрочку сплати ПДВ терміном на 24 міс., Що дозволить виробникам направляти більше коштів на інші завдання, включаючи оновлення потужностей і номенклатури. Корисними були б і інші заходи, орієнтовані на модернізацію національної промисловості, підвищення її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Comments
Завантаження...