До першого класу за новими правилами: що треба знати українцям, які віддають дітей до школи

Ïåðâîêëàññíèêè âî âðåìÿ ïðàçäíîâàíèÿ Äíÿ çíàíèé â îäíîé èç øêîë, â Óæãîðîäå, 1 ñåíòÿáðÿ 2017 ã. Ôîòî Íåìåø ßíîø / ÓÍÈÀÍ
0 48

З 1 вересня початкова школа в Україні буде радикально переформатована, обіцяють у Міносвіти. Зміни торкнуться вже етапу прийому дітей до першого класу і продовжаться у навчальній програмі. І хоча до початку навчального року 2018-2019 ще залишається кілька місяців, батькам першокласників вже зараз необхідно потурбуватися щодо пошуку школи для своїх чад. У тонкощах нових правил гри розбирався “Апостроф”.

Які ваші документи?

З нового навчального року розподіл дітей по школах буде проходити не на конкурсній основі, як раніше, а за принципом наближеності навчального закладу до місця зареєстрованого проживання дитини. Тобто, яку територію обслуговує школа, туди і має піти дитина. Для цього до школи до 31 травня необхідно подати заяву. У Міносвіти зазначають, що такий хід конем придуманий тому, що на співбесідах завучі часто оцінюють не стільки знання майбутнього першокласника, скільки гаманець його батьків. Таким чином, до елітних шкіл теоретично зможуть потрапити діти, які мешкають поруч із навчальними закладами.

 

Але далеко не всі батьки майбутніх першокласників у захваті від таких інновацій.

“Всі діти різні. Одні до першого класу вже вміють читати, а інші ні або читають погано. Я стурбований тим, що дитині в школі буде нудно, тому що вона в мене вміє читати, писати, множити, знає дроби, взагалі все те, що зазвичай вивчають до 3 класу, вже знає, – розповідає “Апострофу” батько майбутнього першокласника Андрій Плахотнюк. – Я розраховував, що, пішовши до школи, дитина потрапить у сильний клас. тобто пройде те тестування, на яке всі скаржилися, і за його результатами потрапить у сильний клас, де в нього буде, наприклад, більше англійської. А тепер всі класи в усіх школах навчатимуться за однією програмою, ніякого тестування не буде, і він потрапить до класу, де будуть такі саме діти, як він, які вміють читати і писати, але в той же час будуть такі, які читати зовсім не вміють. І як учитель буде одночасно навчати і тих й інших? Мені здається, що в цьому плані ми програємо”.

Правда, йти до школи за місцем прописки зовсім необов’язково. Батькам можна подати документи дитини в будь-яку іншу школу, що їм сподобалася, ось тільки зараховувати “чужинців” з інших районів будуть за залишковим принципом на вільні місця. Наприклад, якщо станом на 31 травня в школі буде лежати 300 заяв від батьків, а місць для першокласників – усього 200, то в першу чергу до навчального закладу зарахують тих дітей, які мешкають на території, яку обслуговує школа, і дітей, чиї брати або сестри вже навчаються в цій школі або чиї батьки там працюють. Якщо після цього в перших класах ще залишаться вільні місця, то інших щасливчиків зарахують за результатами жеребкування.

Ось і виходить, що до школи за місцем проживання дитина потрапить гарантовано, а до будь-якої іншої – вже як пощастить.

Фото: УНІАН

“Але для мене виникає питання: а що таке “вільні місця”? – відзначає в розмові з “Апострофом” експерт напряму “Освіта” Українського інституту майбутнього Микола Скиба. – До них же йде прив’язка: спочатку зараховуються до школи діти на території обслуговування школи, а потім на вільні місця можуть претендувати діти, яким просто подобається та чи інша школа. Чим визначається кількість цих вільних місць? Фінансуванням, яке отримує школа? Площею, яку вона займає? Це абсолютно не прописано, відповідно, на сьогоднішній день залишається можливість маніпулювати поняттям “вільні місця”.

Крім того, в наказі Міносвіти №367, який регламентує порядок зарахування першокласників, нічого не сказано, як саме батьки повинні довести в школі, що дитина може в ній навчатися за територіальним правом. У наказі сказано, що при подачі заяви в школу “документ, який підтверджує місце проживання дитини або одного з її батьків на території обслуговування закладу освіти”, може пред’являтися в “разі наявності та за бажанням”. У Міносвіти лише на рівні рекомендацій пропонують директорам шкіл питати в батьків першокласників паспорти, довідки переселенців, довідки про реєстрацію, договори оренди квартир і подібні документи, що підтверджують прописку. Але вимагати ці документи не можна.

Як же в такому випадку повинні зараховуватися до перших класів ті діти, які мають першочергове право за пропискою? Адже хтось покаже прописку в паспорті, а хтось може і відмовитися, мовляв, закон не вимагає, вірте на слово.

“Коли було ще тільки громадське обговорення цього порядку зарахування, був досить великий перелік документів (що підтверджують місце проживання дитини або її батьків, – “Апостроф”), але цей список був вилучений із остаточного варіанту порядку, на вимогу Мін’юсту й офісу уповноваженого ВР з прав людини”, – пояснила “Апострофу” радник міністра освіти і науки Іванна Коберник.

Говорячи іншими словами: ми зібрали вам велосипед, щоправда колеса на нього поставити не встигли, але сідати і їхати потрібно вже зараз.

При цьому самі батьки майбутніх першокласників запевняють, що на етапі подачі заяви до школи завучі все ж цікавляться документами, які підтверджують прописку.

“Ми офіційно зареєстровані в Києві як переселенці. Разом із заявою в школі у нас попросили довідку переселенця. Я її показала, і не виникло жодних проблем, заяву прийняли”, – розповідає “Апострофу” мама майбутнього першокласника Юлія Дяк.

Але, знову ж таки, співробітники шкіл офіційно не мають права такі документи вимагати, тільки просити. Разом з тим, за принципом прописки у першу чергу зараховуються виключно ті діти, “місце проживання яких на території обслуговування установи освіти підтверджено”. Не підтвердив – не потрапив до школи. В результаті батьки повинні будуть пред’являти до школи документи, які законно вимагати в них не можуть, але вимагати все одно будуть, адже без них до школи не потрапити. Залишається тільки додати: розслабся, це Україна.

“Раціональним виходом із ситуації має бути перегляд обліку дітей шкільного та дошкільного віку, – пояснює Микола Скиба. – Для цього потрібно розвивати систему електронного уряду і надавати кожному громадянину унікальний освітній ID. Так, як в кожного громадянина є індивідуальний податковий номер, так само ми повинні прийти до освітнього ідентифікатора, за допомогою якого буде визначатися, куди повинні піти гроші, де і скільки потрібно створювати навчальних місць у школах, дитячих садках. Це дані, яких дуже не вистачає в освітній аналітиці”.

У переліку документів, які необхідно офіційно надати при зарахуванні до школи, значаться тільки свідоцтво про народження дитини та довідка 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду”. Всього два документи, що ж може бути простіше і легше? Але це в теорії. На практиці – знову проблеми.

Фото: УНІАН

“Потрібно пройти медогляд, принести його результати дільничному лікарю і дільничний вже виписує довідку, – розповідає Андрій Плахотнюк. – У медогляді мінімально чотири лікарі, але запис до лікаря – тільки за електронною чергою, а електронна черга розписана приблизно на місяць вперед, а нам протягом тижня-двох вже потрібно принести довідку про медогляд. Виходить, реформа МОЗу збіглася з реформою Міносвіти, і вони не стикуються за часом. Відразу потрапити на прийом до лора, щоб встигнути пройти медогляд до дедлайну подачі документів, можливості немає. У підсумку потрібно йти до платної лікарні й там проходити медогляд. Ну до стоматолога ми і так пішли в платну лікарню, бо дитина там постійно спостерігається, але не до всіх же лікарів так ходити”.

Нові стандарти

З нового навчального року всі першокласники України розпочнуть навчання за новими програмами. У лютому цього року Кабмін затвердив новий державний стандарт початкової освіти, зробивши вибір на користь не простого заучування матеріалів, а розвитку талантів дитини, самостійності, допитливості.

Навчання за стандартом передбачено за 9 напрямами: математичним, технологічним, інформативним, фізкультурним, мовно-літературним, соціальним і здоров’яохоронним, суспільно-історичним, напрямками природознавства, мистецтва.

Цілий рік за новим стандартом йшло навчання в 100 пілотних школах по всій Україні.

“Все навчання проходило в легкій формі, – ділиться з “Апострофом” мама першокласника з Вінниці Діна. – Дуже багато з дітьми гралися, було багато екскурсій, походи в кіно. В них були одинарні парти, які щотижня міняли місцями: діти сиділи півколом, по одному, по двоє людей. Кожна перерва проходила на гральному килимку, там в них і “Лего” є для ігор, і вчитель приділяє увагу, розмовляє. Домашні завдання задавали нескладні: пару рядків написати, розв’язати прості приклади. З 1 класу введені англійська та німецька мови: діти дивляться мультики, вивчають кольори, дні тижня. Відчувається легкість навчання, і дитина із задоволенням йде до школи”.

В цілому й експерти оцінюють нову програму позитивно.

“Новий стандарт все ж у кращій бік відрізняється від попереднього державного стандарту, – додає Микола Скиба. – Стандарт визнає, що 1-2 класи – це адаптаційно-ігровий період. Він вводить революційну для українських шкіл позицію: зміна видів діяльності. У документі прописано, що в дітей має бути 8 локацій, де повинні проходити заняття, учні повинні мати можливість працювати групами, самостійно, в русі. Все це передбачає нове освітнє середовище. Ігрова діяльність визнається частиною навчального процесу, ліквідуються оцінки. І педагогів готують по-новому, із залученням фахівців з емоційного інтелекту”.

Однак оптимістичний початок ще не гарантує, що вся українська школа перейде на нові освітні рейки.

“Важливо, щоб ця концепція розвивалася й далі у старшій школі, а в проекті закону про загальну середню освіту є тривожні тенденції, – нарікає Скиба. – Там вже немає такого поняття, як емоційні потреби дитини. Залишається досить негнучкою, лінійною система оцінювання. У підсумку весь потік педагогічної творчості упреться у вузьке горлечко старшої школи. Виходить, що в початковій школі дитина дуже весело навчається, а потім 5 клас – і повертається потогінна система, орієнтована на оцінки, так звану успішність. А там далі й ЗНО на горизонті і взагалі забудьте про всі інновації, адже ця гра – з високими ставками, і єдиний механізм якось ранжувати школи – це проаналізувати, хто з якими балами склав ЗНО. Це потрібно міняти, і прямо зараз”.

Comments
Завантаження...