Як не потрапити на гачок банку: рейдерство в законі фінансових установ

0 229

Іноземні позичальники звинуватили український банк з турецькими інвестиціями КРЕДИТВЕСТ банк у прихованому рейдерстві.

Шантаж, залякування, найняті тітушки та врешті-решт рейдерське захоплення бізнесу. Такі методи «роботи» банківських установ із клієнтами аж ніяк не сприяють покращенню інвестиційного клімату в Україні.

Круглий стіл «Як не потрапити на гачок банку». ФОТО Вибір медіа

Про це говорили учасники круглого столу «Як не потрапити на гачок банку: приховане рейдерство фінансових установ» у пресцентрі УНІАН.

Голова ГО «Антирейдерський центр» Дмитро Йовдій зазначив, що часто зловживання банків і фінансових установ носять характер «узаконеного рейдерства». 

Дмитро Йовдій. ФОТО Вибір медіа

Клієнти банків вже кілька років стикаються з недоброчесною політикою фінансових установ, зміною банком умов співпраці в односторонньому порядку, непрозорі відсоткові ставки, а іноді і з рейдерською атакою на власність клієнта і членів його родини. Така ситуація відштовхує не тільки вітчизняних клієнтів, а й іноземних інвесторів.

Бізнесмен і промисловець з Туреччини Бекмезджі Расім, який вже 17 років мешкає в Україні,  повідомив учасникам круглого столу про свій негативний досвід співпраці з банком, в результаті якого він втратив свої інвестиції, а його компанії зазнали великих збитків. 

«Найбільш тривале співробітництво було з  КРЕДИТВЕСТ банком – з 2007 року. Останній кредит був у 2018 році, коли керівником став Ігор Тихонов. Керівник під час обговорення запропонував пільгову відсоткову ставку та гарантував участь у програмі КМДА для промислових підприємств – для цього запропонував та оформив кредит на 2 підприємства, – розповідає інвестор. – Та обіцянки не реалізувались, компанія не підійшла під програму пільгового кредитування і постала необхідність сплачувати за повною ставкою. Під час перемовин був присутній колишній голова правління і  член Спостережної Ради Аднан Аначали. Було досягнуто домовленість – продовжити роботу, але в рахунок погашення боргу передати усе заставне майно банку і орендувати його з правом викупу протягом 3 років. Після уходу з банку Аднан-бея Ігор Тихонов різко змінив політику».

C:\Users\98AF~1\AppData\Local\Temp\20201112_153819.jpg
Бекмезджи Расім, ФОТО Вибір медіа

Турецький бізнесмен повідомив подробиці недоброчесної роботи нового керівництва банку.

 «Ігор Тихонов разом зі своїми людьми, можливо, майбутніми покупцями, без попередження, під час відсутності керівництва, приїхав до мого офісу і став проводити бесіди зі співробітниками, як і скільки їм платять зарплати, як працює кампанія, і хто які функції виконує. З керівним складом проводив бесіди на тему того, що незалежно, буде Расім чи ні – компанія має працювати, пропонував робітникам зарплати»

Далі банк винайняв колекторську компанію, яка вчиняла тиск на директорів і власників компанії з метою добровільної передачі не тільки заставного, а й усіх активів і особистого майна. 

«Сам особисто керівник банку сказав мені: перепишеш заставне і незаставне майно, квартиру, машину, будинок і майно брата. Усе продамо. Якщо лишаться гроші – повернемо», – розповідає постраждалий клієнт банку.

Банк через суд заблокував рахунки і роботу компанії-боржника, а також фірм-поручителів і фізичних осіб, приховавши в суді той факт, що кредит забезпечений заставою, вартість якої в рази перевищує суму боргу. Це рішення суду пізніше було оскаржене в апеляції. 

C:\Users\98AF~1\AppData\Local\Temp\IMG_3234.jpg

Крім того, банк намагався відкрити кримінальне провадження за хибними звинуваченнями проти самого власника бізнесу. 

«Мета була – посадити, і там вже, зсередини, домовлятись», – зазначив підприємець.

Зрештою, керівник служби безпеки «Кредитвестбанку» разом із 10-15 невідомих осіб зламали замки на воротах та увірвались на територію підприємства. За цим фактом відкрите кримінальне провадження. 

Таким чином банк своїми діями вводив в оману судову та правоохоронну системи з метою тиску на боржника в межах закону. В результаті такого протистояння компанії-боржники зазнали великих непоправних збитків, співробітники втратили роботу, інвестор – інвестиції. 

Наостанок турецький бізнесмен зазначив, що така політика фінансових установ відлякує від української економіки іноземців. І якщо раніше він особисто залучав до інвестування в Україну своїх знайомих і був організатором різних міжнародних заходів, то тепер він вимушений попереджати потенційних інвесторів про загрози недоброчесної роботи деяких фінансових установ.

Присутні на засіданні круглого столу юристи зазначили, що випадки тиску на боржника за допомогою винайнятих «тітушок» є звичною справою. Мета таких заходів – «поставити на коліна» компанію-боржника і змусити віддати не тільки заставне майно, а відібрати всі активи, аби продати за копійки «підставним» особам або афільованим з керівництвом банку офшорним компаніям.

До речі, учасники круглого столу зазначили, що у ЗМІ пов’язували з ім’ям керівника «Кредитвестбанку» Ігорем Тихоновим офшорну компанію «ГРАНТЕКС СИСТЕМ», за допомогою якої може здійснюватись продаж заставного майна.

Ще один турецький бізнесмен Йилмаз Мехмет Акіф теж потерпав від тиску і залякування з боку керівництва того ж «Кредитвестбанку». 

C:\Users\98AF~1\AppData\Local\Temp\IMG_3050.jpg
Йилмаз Мехмет Акіф. ФОТО Вибір медіа

Акіф розповів, що його історія триває вже 10 років. Новий керівник банку, користуючись тим, що іноземець не добре розуміє українську, змушував його підписувати документи заднім числом, шантажував буцегарнею і конфіскацією майна.

«У мене був договір поруки… Але свідомо я не підписував договір поруки особистої. Працювали на довірі, я не звернув на це уваги», – пояснює громадянин Туреччини і додає, що документи йому підсунули у купі інших паперів. 

«В такій ситуації явно простежуються ознаки кримінального правопорушення, такого, як шахрайство. Тому що будь-який документ, особливо співробітниками банку, мав бути наданий вам для ознайомлення, і тільки після цього – підпис», – зазначив Іван Звольський, адвокат, офіційний представник Американської неурядової організації «Міжнародні об’єднані сили»  в Україні.

C:\Users\98AF~1\AppData\Local\Temp\IMG_3266.jpg
Іван Звольський. ФОТО Вибір медіа

Він також додав, що ефективним механізмом боротьби позичальників за свої права є залучення міжнародних і іноземних інституцій.

Коментуючи оприлюднені кейси «узаконеного рейдерства», Дмитро Йовдій підкреслив: «Банки в таких ситуаціях блокують можливість погасити цей борг. Навіть якщо ти приходиш і говориш «я готовий заплатити», ви там знайшли ще одного інвестора, банки не дадуть можливість це зробити. Тому що у них інтерес – забрати все в такій ситуації. За допомогою цього мізерного боргу банк хоче забрати актив, який коштує набагато дорожче».

Експерти-учасники круглого столу надали юридичні рекомендації постраждалим з питання захисту своїх інтересів.

 «Іноземні інвестори не будуть інвестувати в країну, де банківський сектор працює некоректно, – зауважив Голова Правління ГО «Захист інвесторів» Денис Шинкаренко.  – Я б хотів, щоб Національний банк звернув увагу на таку політику окремих банків і запобігав би таким випадкам. Для того, щоб в майбутньому як зовнішні, так і внутрішні інвестори не боялись, що якийсь банк може «підставити», зробити бізнес неприбутковим заради власних «шкурних» інтересів. Функція банку – передавати гроші та на цьому заробляти. Але, бачу, зараз у банків «криза жанру» і вони вирішили цей бізнес знищувати».

C:\Users\98AF~1\AppData\Local\Temp\IMG_3325.jpg
Денис Шинкаренко, ФОТО Вибір медіа

Громадський діяч звернувся до народних депутатів з питанням щодо ефективності запровадження структури «інвестиційних нянь» в умовах такого нездорового фінансового клімату.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що наведені приклади – наочний зріз правової ситуації, яка існує на фінансовому ринку. І вона характеризується відсутністю балансу відповідальності: позичальник несе відповідальність, а банкіри цієї відповідальності позбавлені. Таким чином, відповідальність не тільки для клієнтів фінансових установ, а й для посадових осіб банків – є необхідною умовою відновлення довіри до банківського сектора. 

C:\Users\98AF~1\AppData\Local\Temp\IMG_3292.jpg
Експерти обговорюють шляхи подолання прихованого рейдерства фінансових установ. ФОТО Вибір медіа

Саме тому експерти вважають за необхідне ініціювати створення робочих груп для впровадження ефективної системи такої відповідальності на законодавчому рівні.

Comments
Завантаження...
ukУкраїнська
ru_RUРусский ukУкраїнська