Розділяй і володарюй: як суддя Котков з дружиною “рулять” на ринку нерухомості

0 307


Як відомо, ринок нерухомості у нашій країні ніколи не відрізнявся бездоганною чистотою і прозорістю. Існує величезна кількість схем обману при здійсненні операцій з квадратними метрами, за якими активно працюють шахраї: ризиковані новобудови, підробка документів, внесення «чорними» нотаріусами безпідставних записів про право власності й нарешті – рішення судів.


Останні заслуговують на особливу увагу, оскільки на сьогодні саме на нотаріусів покладено обов’язок не лише перевіряти чистоту угод, але й реєструвати право власності, а на суддів – захищати права власності.
Проте прагнення до брудного, але високого заробітку, яким завжди були операції з проблемними об’єктами нерухомості, є саме тим фактором ризику, навіть не підозрюючи про який, ви можете придбати привабливий зовні об’єкт з довгою «історією», внаслідок чого у низці випадків втратите й придбаний об’єкт, і сплачені кошти. І суд вам навряд чи допоможе, адже «історія» походження придбаної нерухомості нерідко починається саме звідти…


Характерною особливістю періоду розквіту ринку нерухомості в Україні, що супроводжується неймовірним зростанням цін на квадратні метри, були суворі вимоги до дотримання нормативів як при будівництві, так і під час експлуатації нерухомості. Багато хто з нас добре пам’ятає, як складно було продати перебудовану квартиру або прибудований до приміщення об’єкт, якщо все це здійснювалося без дозвільних документів і введення в експлуатацію. Наприклад, БТІ м. Києва, яке монопольно здійснювало в той період функцію реєстратора речових прав на нерухомість у місті, масово відмовляло в реєстрації права власності при виявленні таких порушень. Однак зустрічалися й виключення, особливо якщо у вас були виходи на потрібних людей як у самому БТІ, так і в судах столиці.


Суддя Олександр Котков – один з небагатьох щасливчиків з Господарського суду міста Києва, на плечі якого ліг «нелегкий» тягар розглядати спори про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна. Ці справи цікаві не лише предметом спору, а й тим, що практично завжди їхніми ініціаторами були пов’язані між собою особи, що мали на меті визнання права власності на той чи інший проблемний об’єкт.
До того ж, пов’язаність сторін, при сприятливому для них вирішенні справи, майже завжди гарантувала не тільки високий гонорар, а й відсутність скарг на таке рішення у вищі інстанції, де його гарантовано скасували б, а отже і погіршили б статистику у судді, в нашому випадку – показники роботи Олександра Коткова. Здебільшого саме така «статистика» допомогла цьому судді відносно недавно успішно пройти кваліфікаційне оцінювання в ВККС України, покликане, зі свого боку, саме очистити судову систему країни від ось таких «рішень». Але члени ВККС, судячи з усього, за статистикою відмінних рішень у судді Коткова А.В. не роздивились їх зміст.


Посудіть самі, Олександр Котков ухвалював рішення про визнання права власності у спорах, де у так званого власника часто не було документів не тільки на проведене без дозволу будівництво, а й у низці випадків – на об’єкти з відсутністю будь-якої первинної документації. Фабула справ була на подив схожа: або хтось у когось знімав нерухомість, а потім раптом різко відмовлявся за неї платити, оскільки орендодавець не має документів на власність, або хтось здійснив реконструкцію певного об’єкта, але при цьому не виконав договір підряду.


Погодьтеся, і в тому, і в іншому випадку «правовідносини», що виникли між сторонами, не були підставою для визнання права власності, але тільки не для судді Коткова О.В. Особливо лояльно суддя ставився до аргументів приватних комерційних структур і підприємців, нерідко з однією й тією самою (або схожою) назвою, позаяк державні структури в аналогічних справах могли отримати прямо протилежне рішення.
Останні зміни в законодавстві про реєстрацію речових прав на нерухомість, як це не дивно, змінили в кращий бік життя суддів

Замість монополіста БТІ, в якому, до слова, у деяких співробітників до судді Коткова збереглося тепле ставлення, на ринок реєстрації вийшли приватні нотаріуси. Ви здивуєтеся, але тепер виконувати рішення судів про визнання права власності стало простіше, легше і дешевше, адже конкуренція – двигун прогресу. Нотаріуси, в низці випадків, не такі прискіпливі як старі добрі БТІ: не будуть вимагати від вас додаткового судового рішення або його роз’яснення, якщо позивач або суд неналежним чином прописали, скільки вам має належати квадратних метрів або як має називатись створений без дозвільної документації об’єкт. А ось у минулому через примхливе БТІ треба було отримувати додаткові рішення, їхнє роз’яснення тощо, що, як ви прекрасно розумієте, тягнуло за собою додаткові судові витрати.


Проте у випадку з суддею Олександром Котковим (якого багато хто з колишніх співробітників БТІ ласкаво називає Сашею) все стало набагато простіше і легше. З відкритих джерел відомо, що дружина судді – Ольга Коткова нині працює приватним нотаріусом в м. Києві, інакше кажучи – має можливість реєструвати рішення того ж господарського суду. Ні, звісно, навряд чи Коткова зареєструє вам право власності на підставі рішення суду, підписаного її ж чоловіком, але цього і не потрібно, коли у тебе в друзях є інші нотаріуси: та ж Котюк Ірина з офісом в 10 хвилинах від твого або відомий нотаріус Щур, який змінив не так давно своє прізвище на більш яскраве й оригінальне – Нотарі. Ну, а ти потім їм «відпрацюєш» на реєстрації інших об’єктів, благо, не лише у єдиного Коткова дружина працює нотаріусом у господарському суді Києва.


Ось такі несподівані результати дає судова реформа – з одного боку комусь стало жити легше і краще (пройшов кваліфоцінювання – і визнавай надалі право власності з приводом і без приводу), а з іншого – кожен з нас, купуючи нерухомість, несе надалі ризик її втратити, якщо прокуратура зверне свою увагу на зміст такого судового рішення.






Comments
Завантаження...