Голова держкомпанії Укрфінжитло Василь Шкураков розповів, як і кому буде видаватися іпотека під 7% для покупки житла

0 835

Голова Української фінансової житлової компанії Василь Шкураков розповів “НВ Бізнес” про те, як і хто зможе оформити дешеву іпотеку і хто за це заплатить. Про це повідомляє “НВ”.

Влада ще рік тому заговорила про те, щоб реанімувати іпотечний ринок в Україні і зробити покупку квартири більш доступною для громадян.

Після кризи 2008 року комерційні банки досі неохоче видають іпотеку. Зараз цей банківський продукт є швидше привілейованим, ніж масовим. Дозволити собі іпотеку можуть люди з офіційними доходами вище середнього рівня. А для людини з середнім офіційним доходом 11−12 тис. грн на місяць іпотека залишається дорогою і непідйомною.

Незважаючи на це конкуренція між банками за надійного позичальника зростає. Так, за даними Національного банку України, в період січень-жовтень 2020 року об’єм нових іпотечних кредитів збільшився на 22,8% — до 2,75 млрд грн. Деякі державні банки запустили для обраних категорій клієнтів іпотеку під 10%, тоді як середні ринкові ставки коливаються в межах 14−17%.

Водночас забудовники, не чекаючи іпотечного буму, почали запускати свої індивідуальні програми з розстрочки, що дають змогу поступово виплачувати вартість квадратних метрів.

Проте отримання іпотечного кредиту для більшості громадян України продовжує бути недоступним.

В уряді, після запуску програми кредитування для бізнесу 5−7−9, вирішили стимулювати іпотечний, а з ним і будівельний ринок України. 28 грудня минулого року міністр фінансів України Сергій Марченко підписав статут Української фінансової житлової компанії (Укрфінжитло). Ця структура створена для впровадження механізму доступної іпотеки. Укрфінжитло пропонуватиме фінансові інструменти, що дають змогу громадянам брати іпотеку в банках за посередництва держави під 7% річних.

Укрфінжитло очолив колишній заступник міністра фінансів Василь Шкураков, який був одним із розробників програми доступної іпотеки.

У першому інтерв’ю на новій посаді Василь Шкураков розповів журналісту “НВ Бізнес” про те, як працюватиме нова структура, яку роль відіграватимуть комерційні банки в цьому проєкті, як і хто з українців зможе отримати іпотеку під 7%, чи буде нова держкомпанія співпрацювати із забудовниками.

У чому новизна

— Чим ви займалися до цього в Мінфіні?

— З 2005 року я почав працювати в Мінфіні. У 2018 році міністр Маркарова запросила мене своїм заступником і делегувала повноваження, насамперед з боргової політики. Я був директором профільного департаменту, а потім став заступником міністра в цьому ж напрямі. Крім цього, у сфері моєї компетенції були питання, пов’язані з управлінням ліквідністю і фіскальними ризиками, фінансуванням промисловості, будівництва доріг, екології, енергетики, до речі якраз у той період на Мінфін делегували управління держпідприємством Укренерго, і на мене поклали завдання провести корпоратизацію компанії.

— А як в результаті з’явилася ідея створення нової структури? Це ваша ініціатива чи ініціатива уряду, або Офісу президента?

— Це ініціатива президента України, з першого дня ми чули про цю ідею. Ми цю ідею тривалий час опрацьовували, як краще реалізувати. Вивчали й міжнародний досвід.

— Пам’ятаю, ще коли Тимофій Милованов був міністром економіки, він говорив про те, що розробляються ідеї щодо іпотеки. Це буде на зразок програми 5−7−9 для бізнесу?

— Не зовсім так. Механізм програми 5−7−9 прямо залежить від щорічної наявності коштів у держбюджеті для компенсації відсоткової ставки за кредитами бізнесу. Такий механізм держпідтримки досить ефективний для кредитів з коротким терміном життя, але для кредитів на 30 або навіть на 20 років — гарантій компенсацій ніхто не зможе надати. Тому всі фінансові ризики, як правило, будуть перекладені на позичальника. Власне, негативний досвід вже є. При середній зарплаті в країні трохи більш як 11 тисяч гривень іпотека для більшості українців залишається недоступною, і простою компенсацією з бюджету іпотечний ринок в Україні не створити.

Чому драйвером в цьому питанні є Міністерство фінансів? Для розвитку доступної іпотеки потрібні ефективні фінансово-кредитні механізми. Банк повинен надати можливість людині взяти довгостроковий кредит на покупку житла, бажано не менше 20 років, і не перекладати всі ризики, пов’язані з вартістю ресурсу, в процентну ставку за іпотекою. Якраз Укрфінжитло має виступити як посередник між банком і громадянином, як надійне плече держави в цьому питанні. Ми створюємо інструмент, який буде вигідний для всіх — громадян, бізнесу та держави.

— Це ви говорите про офіційну статистику зарплат, насправді зарплати можуть бути значно більшими…

— Дивіться, коли громадянин приходить в банк, той вимагає офіційні доходи, підтвердження платоспроможності. Якщо людина не може підтвердити свою платоспроможність, вона ніколи кредит не отримає. Або ж банк бере на себе ризики, відповідно, ризики виражаються в процентній ставці. За останньою статистикою, яку Національний банк опублікував, на вторинному ринку процентна ставка іпотеки трохи більш як 14%, а на первинному ринку — всі 17%. Ми бачимо проблему — банки бояться йти в первинку. І не забуваймо про ситуації з Укрбудом, з Аркадою.

— По іпотеці буде інший механізм, ніж у програми 5−7−9, але ідея така сама?

— Потреба величезна, а у нас всього лише 26 мільярдів гривень іпотечних кредитів на всю країну, це навіть не 1% від ВВП. Це дуже низький показник у порівнянні зі світовими лідерами, і навіть нашими сусідами. Якщо ж розібратися, з чого складається цифра 26 мільярдів — це приблизно 16 мільярдів гривень іпотеки в іноземній валюті, яка була сформована ще до 2008 року. По ній є великі проблеми, люди не змогли витримати ті валютні ризики, яких вони зазнали.

— На якому етапі зараз створення нової структури, що вже зроблено?

— Було ухвалене законодавство, Міністерство фінансів отримало повноваження створити акціонерну компанію, 100% акцій якої належить Мінфіну. Зараз ми якраз перебуваємо в процесі її створення. Будуємо з нуля.

Я був призначений керівником 24 грудня, з цього моменту потрібно було повністю запустити компанію, зареєструвати в усіх органах, отримати всі необхідні документи. На старті потрібно провести першу емісію акцій — зараз ми її закінчуємо.

— Тепер будете набирати команду?

— Так, звичайно, створення наглядової ради і формування команди.

Мінфін формуватиме наглядову раду — як це передбачено законодавством, наявність незалежних членів і представники від держави. На прикладі держбанків ми бачимо ефективність такого підходу.

— Чим відрізняється Українська житлова фінансова організація від Державної іпотечної установи і від Держмолодьжитла?

— У нас підхід зовсім інший. Тут, напевно, потрібно почати з того, на чому ми концентруємо свою увагу: це ринкові інструменти, це максимальна прозорість і зручність для громадянина.

Держава зацікавлена в запуску іпотеки — тому що будівельна галузь — це один із драйверів економіки. Мультиплікатор будівництва в розвинених країнах може досягати десяти. Я обговорював це і з керівником Конфедерації забудовників, зі Львом Парцхаладзе, за його даними — в українських реаліях мультиплікатор від будівельного бізнесу становить приблизно шість.

Нагадаю, що через бюджет перерозподіляється близько 30% ВВП, відповідно, бюджету вигідно, коли зростає ВВП, оскільки значна частина перерозподіляється в тих чи інших доходах бюджету. Тому, стимулюючи іпотеку, ми стимулюємо розвиток економіки.

— Колишній прем’єр-міністр Гончарук, пам’ятаєте, говорив, що потрібно бути торговцем зброєю або наркотиками, щоб оформити собі іпотеку в Україні.

— Дивіться, сьогодні в критичних умовах по всій країні працюють медики. Вони живуть у різних містах, де є житлова проблема. Чи можуть вони собі дозволити купити приватне житло? Навряд чи, немає ще того рівня доходів. А як стимулювати, щоб люди не виїжджали за кордон, щоб молодь залишалася в Україні, працювала тут, розвивалася і вкладалася навіть в такі соціальні професії?

Треба піднімати, зокрема, й прив’язку людей до місця проживання. Педагоги, викладачі різних рівнів, хоч університету, хоч школи, хоч дитячого садка: в цих організаціях велика плинність, молодь туди не йде. Всі тікають з маленьких міст у великі, урбанізація, так би мовити, міста переповнюються.

Наше завдання — створити по всій Україні механізми і точки росту. Міста, в яких 50 тисяч, 70 тисяч населення, то вони в реаліях нової України не бачили нових будівельних об’єктів, нового житла. Люди живуть там в старих хрущовках, які за фактом вже пережили свій термін експлуатації.

Ми хочемо дати можливість людині, у якої доходи стабільні, але обмежені, все-таки прийти в банк, і щоб банк її міг прийняти.

Comments
Завантаження...
ukУкраїнська
ru_RUРусский ukУкраїнська