Судовий процес та переслідування науковців НААН: димова завіса, щоб прикрити рейдерство елітних земель?

0 353

На Київщині є два села, які межуть між собою – це Гатне та Чабани. Там же ННЦ «Інститут землеробства НААН» і Дослідне господарство «Чабани» – експериментально-виробнича база для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок. Державний акт на право постійного користування землею площею 330,92 гектара було передано господарству ще у 2003 році Києво-Святошинською райдержадміністрацією для проведення науково-дослідних робіт.

Про це пише Сергій Сулима у статті для “Голосу України”.

Як відомо, є землі унікальні, просто хороші та ділянки непридатні для наукової роботи, які ще називають неперспективними. Оскільки села під Києвом активно розбудовуються, то і Києво-Святошинська райдержадміністрація, і такі структури як СБУ та інші, постійно зверталися до Академії з клопотаннями про виділення ділянок непридатних під наукову роботу для вирішення соціальних проблем своїх працівників та мешканців населених пунктів.

Ще у 2013 році при розгляді низки листів, у тому числі від Національного наукового центру «Інтитуту землеробства НААН» та СБУ щодо добровільної відмови від права постійного користування частиною земельної ділянки ДП «ДГ «Чабани» розміром 15,12 гектара, Президія НААН погодила таку добровільну відмову. Оскільки ця земельна ділянка, за висновками самих науковців, не мала жодної цінності для дослідницької роботи. Рішення ж Президії було колегіальним і нелегким, адже потребувало вивчення всіх аспектів такої відмови, щоб не порушити інтереси ані НААН, ані держави. 

І тут не зайвим буде нагадати, якими безальтернативними у часи Януковича були «клопотання» чи “прохання” СБУ, що само по собі чинило неабиякий тиск на членів Президії НААН. Та кого це цікавить зараз.

Вже далеко після зміни влади детективи НАБУ порушили кримінальне провадження за цим фактом стверджуючи, що службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області, СБУ та НААН, нібито діючи за попередньою змовою, передали цю земельну ділянку ДП ДГ «Чабани» у приватну власність.

Втім, виникає питання, при чому тут Президія, якщо у результаті тодішнього її рішення згадана ділянка жодним чином не вибувала із державної власності? Бо відповідним органом влади приймалося вже своє рішення про прийняття добровільної відмови, та у межах своєї компетенції приймати подальші рішення про передачу чи непередачу цієї ділянки на суспільні потреби. Серед яких у тому числі є право громадян на безоплатне отримання земельних ділянок від держави. 

Далі ця ділянка перейшла у розпорядження Головного управління Держземагентства у Київській області, яке воно в рамках своїх повноважень припинило право постійного користування зазначеною землею шляхом видачі відповідного наказу від 26 грудня 2013 року. 

«Тобто у результаті згаданих правочинів НААН земельна ділянка аж ніяк не перейшла у руки якихось приватних осіб, а була віддана у фонд земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності у межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району.  А це означає, що посадові особи НААН у подальшому не мали жодних повноважень надалі розпоряджатися земельною ділянкою…  Тому виглядає так, що детектив, котрий ініціював провадження, діяв за «принципом блендера», змішуючи в одну купу весь фактажний масив, який зміг натягнути у свою доповідну записку незалежно від того, є там склад злочину, чи ні. Бо виходячи із вже сказаного вище, якась роль Президії НААН полягає лише у незапереченні можливої добровільної відмови від користування земельною ділянкою. Причому, після її ретельного обстеження і виявлення змін на гірше у якості ґрунтів, а отже відсутності її наукової цінності для дослідів у подальшому. Тим більше, що з 2011 по 2013 роки ця земля взагалі не оброблялася. Тобто жодним чином ця ділянка не є особливо цінною, має другу категорію, а отже не потребувала дозволу Кабінету Міністрів для відмови у користуванні нею НААН», – розповідає адвокат Олександр Липчей, який захищає науковців у суді. 

Адвокат не погоджується і з заявами антикорупційної прокуратури про те, що територіальні адміністрації буцімто передають земельні ділянки науковцям за цільовим призначенням – «проведення науково-дослідних робіт». Бо подібного формулювання і такого цільового призначення у природі не існує апріорі. 

А згідно з положеннями «Українського класифікатора цільового використання землі» вказане таке їх призначення – «для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства». Тож на яких підставах згадані землі з сірими ґрунтами раптом стали особливо цінними? І хто їх класифікував? 

Дивує й часте непевне супровідне формулювання детективів: «за невстановлених досудовим слідством обставин», або ж «більш точний час і місце не встановлені».  Але саме такою є преамбула до того, що вже 04.07.2017 року НАБУ за власною ініціативою розпочинає проти низки посадових осіб, у тому числі НААН, кримінальне провадження №52017000000000245.

Підставою стала довідка детектива, де зазначається, що службові особи Національної академії аграрних наук прийняли рішення, на підставі яких з державної власності незаконно передано у власність громадян особливо цінні землі площею вже більше 100 гектарів!  Чому 15,12 гектара раптом розрослися до 100 гектарів?

Тай довідка детектива охоплює вже період з 2008 по 2017 роки, у результаті ним набирається об’єм критичної маси для відкриття провадження. 

За словами адвоката, за результатами досудового розслідування тільки за одним епізодом з цієї довідки у березні 2019 було повідомлено про підозру дев’ятьом особам, серед яких: колишній працівник СБУ, дві службові особи Держгеокадастру у Київській області та 6 службових осіб НААН України. Обвинувальний акт скерований до Вищого антикорупційного суду України ще у грудні 2019 року. Зараз вже 2022 рік, а судовий розгляд наразі перебуває на стадії дослідження письмових доказів сторони обвинувачення. 

Зараз дев’ятьох осіб обвинувачують у тому, що вони за попередньою змовою, у період з 10.09.2013 року по 26.09.2014 року, буцімто зумисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинили заволодіння 138 земельними ділянками загальною площею 13,2564 гектара, розміщеними на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Які були сформовані внаслідок вилучення 15,12 гектара особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани». Ринкова вартість ділянки на момент переходу у приватну власність становила 42 553 000 гривень. І діяли посадовці буцімто на свою користь та користь третіх осіб, чим завдали збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на цю суму.

Далі йдеться про те, що з причин, які не залежали від їх волі, зазначені посадовці таки «не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця! Тобто злочин до кінця не скоїли. Оскільки, за невстановлених слідством обставин, право приватної власності на 6 земельних ділянок із 144 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване не було». Отакої. 

«Люди крім всього обвинувачуються у тому, що «діючи за попередньою змовою, у період з 10.09.2013 року по 11.03.2014 року, вчинили незакінчений замах на організацію заволодіння 6 земельними ділянками загальною площею 0,581 гектара, розміщеними на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сформованими внаслідок вилучення 15,12 гектара особливо цінної землі ДП «ДГ «Чабани», ринкова вартість яких на момент формування становила 1 436 000,00 гривень, на користь третіх осіб, чим буцімто завдали збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на цю суму».  Зверніть увагу – на ці цифри! Тобто одна така земельна ділянка, за версією НАБУ та САП, серед поля, без будь-яких комунікацій, на окраїні населеного пункту, забур’янена, станом на 2014 рік вартувала близько 20 000 доларів США, а 144 земельні ділянки – близько 2,9 мільйона доларів США! Це нісенітниця», – зазначає адвокат.

Адвокат наголошує й на інших неузгодженнях, які виникли при розгляді справи у судовій залі.

«Бо абсурдність звинувачення в основному полягає у тому, що між собою вказані вище особи  з різних установ (обвинувачені) познайомилися лише під час отримання повідомлень про підозру.  Крім того, сьогодні ці земельні ділянки вже перебувають у власності якихось громадян, проте жодних претензій саме до них сторона обвинувачення чомусь не має!  Вони не є підозрюваними, їм не заявлено позовів щодо повернення цих земельних ділянок у власність держави. Хоча 1 мільйон гривень буцімто завданої шкоди у сторони обвинувачення перетворився на 40 мільйонів саме на цьому етапі.  Бо замість вартості ділянки сільгосппризначення у розмірі 15,12 гектара, яка вибула з державної власності, порахували вартість 144 земельних ділянок за цільовим призначенням – для садівництва. А що було б, якби ці землі перевели у категорію “під забудову”? Завдана шкода була би 400 мільйонів? Абсурд», – обурюється задіяний у процесі адвокат Олександр Липчей. 

Варто додати, що після того, як стосовно 9 осіб розпочався судовий процес у ВАКС, у цьому кримінальному провадженні за тими ж обставинами та однаковою кваліфікацією було повідомлено про підозру ще 5 особам, які належать до керівної ланки НААН та її інститутів.

«Таким чином, склад «злочинного угрупування» був розширений зарядженими на гігантоманію антикорупційними детективами до 14 осіб. Але дивним чином, невдовзі провадження стосовно цих 5 осіб закрили. Напевно тому, що довести змову у 2013 році з позицій 2017 року – неможливо», – каже адвокат.

Не погоджується сторона захисту й з визначенням статусу цих 15,12 гектара, яких обвинувачення класифікує як особливо цінні землі. Але ж у п. В ч. 1 ст. 150 ЗКУ сказано про те, що «до особливо цінних земель відносяться землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів». Крім того, слід зазначити, що в Україні нема реєстру особливо цінних земель та відсутній порядок їх віднесення до такої категорії.

«І що найголовніше – Кабінет Міністрів України, якого сторона обвинувачення визнала власником цих земель, увага (!) – відмовився бути потерпілим у цьому кримінальному провадженні! Також потрібно звернути увагу і на те, що при розлогій первинній доповідній записці детектива, у якій набиралася критична маса для порушення кримінального провадження антикорупційними органами, тільки цей епізод був розслідуваний. Інші ж так і залишилися інформацією у ній», – зазначає адвокат.

Особиста ж репутація людей, яких звинувачують, а це професори та академіки з міжнародним рейтингом, суд, схоже, не особливо цікавить. Як і небезпека можливої дискредитації всієї НААН та її доброго імені серед вітчизняних і закордонних колег. 

«Цікавими є і «гачки», які використали САП та НАБУ у цій справі. Перше – болючу для суспільства тему землі. Друге – натягнутість вартості ділянки до 40 мільйонів гривень (задля надання більшої гучності). Третє – інформацію про те, що злочин скоїла велика група осіб з різних державних органів. Четверте – що антикорупційні детективи спромоглися розкрити злочин буцімто вчинений ще у 2013 році. П’яте – класифікацію ділянки, на якій насправді були технічні майданчики та силосні ями без жодної наукової цінності, як наукові землі», – каже захисник Олександр Липчей.

У зв’язку з цим виникає питання, чому не виникло жодної реакції на зухвале рейдерське захоплення іншої ділянки з реально цінними науковими землями всесвітньо відомого демонстраційного полігону НААН у тих же Чабанах? Зараз там вже зведений багатоповерховий літерою «П» будинок з адресою вулиця Оптимістична, 1. Забудовник за масштабним проєктом продає квартири у понад 8 вже готових під’їздах за вартістю 22 000-37 000 гривень за квадратний метр.

До забудовника можуть і не виникнути  претензій, оскільки він міг придбати ділянку під забудову в абсолютно законний спосіб вже у тих, хто провернув цю оборудку. Проте рейдерське захоплення цієї насправді елітної наукової землі розпочиналося за класикою жанру – із забивання кілків, встановлення загорож,  привезення тітушок, погроз та силового тиску на працівників Інституту.  Аде на численні листи щодо цього факту до усіх без вийнятку правоохоронних структур керівництво Інтистуту НААН та самої Академії не докачекалися.

Саме НАБУ надало відповідь, що вказані злочини перебувають поза межами їхньої компетенції. «Завданням Національного антикорупційного бюро України є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та становлять загрозу національній безпеці… Розгляд питань порушених у вказаному зверненні не нележить до компетенції Національного антикорупційного бюро України», – сказано у відповіді Антикорупційного органу. 

“Тобто там, де спрацювали рейдери, які безцеремонно захопили особливо цінні наукові землі дослідного полігону під будівництво величезної багатоповерхівки (на фото), компетенція НАБУ не настала, а у ситуації з іншою ділянкою, не цікавою для забудовників та рейдерів, доказова база вокурат згодилася і потрібна компетенція не забарилася? Хто провернув таку оборудку, загарбавши землі Академії, достеменно поки що невідомо. Ясно одне, без серйозної підтримки ділків, у тому числі, не виключають науковці, і у силових структурах, котрі вже давно пригледіли землі Інституту землеробства НААН під Києвом, такого б не сталося”, – пише Сергій Сулима.

Тож виникає думка, що судовий процес і переслідування науковців є нічим іншим, як димовою завісою задля відволікання уваги суспільства від ошатної багатоповерхівки на 10 чи 12 під’їздів…

Comments
Загрузка ...
ru_RUРусский