Україна може втратити мільярди гривень через законопроєкт 7588 і розпродаж наукових земель

Вітчизняна аграрна наука під загрозою знищення через новий законопроєкт
0 28

Українська аграрна наука в небезпеці, і не лише через війну та окупацію земель. У парламенті в першому читанні ухвалено законопроєкт №7588, який фактично узаконює «дерибан» угідь дослідних господарств НААН. Через це вітчизняна селекція й насінництво опиняться на межі виживання, а бюджет недоотримає сотні мільйонів гривень податків.

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки №7588 був зареєстрований у Верховній Раді 25 липня цього року, а його ініціатором став особисто прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

20 вересня 2022 року законопроєкт був проголосований у першому читанні (246 голосів «за») й прийнято за основу – попри те, що як наукова, так і антикорупційна спільноти мають низку  серйозних зауважень до документу.

Так, в експертному рішенні Комітету з питань антикорупційної політики ВР України за підписом голови А. Радіної вказано, що окремі пропозиції законопроєкту недостатньо обґрунтовані і не відповідають нормам антикорупційного законодавства.

Висновок Антикорупційного комітету Фото: скриншот

Чим саме загрожує українській аграрній науці прийняття закону №7588?

По-перше, законопроєкт № 7588 передбачає створення в період воєнного стану нового органу державного управління для реорганізації близько 200 державних підприємств за відсутності критеріїв для проведення такої реорганізації. На думку експертів, це створить можливості для корупції при визначенні підприємств, що підлягають реорганізації, потребує додаткових витрат державного бюджету для утримання нового органу. Крім того, такий хід не узгоджується із задекларованою владою концепцією зменшення кількості державних органів виконавчої влади в Україні.

По-друге, дія законопроєкту поширюється на мізерну кількість підприємств (біля 200 із 47,5 тисяч, тобто 0,42%) і площу сільськогосподарських угідь (близько 500 тисяч га, тобто 1,0-1,3 %), таким чином їхня реорганізація суттєво не вплине на ефективність галузі.  Натомість під загрозою опиниться виконання функцій, які держава здійснює через державні підприємства – селекція, насінництво, наукові дослідження тощо. Тобто ймовірні втрати значно перевищують можливу користь.

По-третє, оскільки насінницькі підприємства не можуть вирощувати якісне насіння без санітарних зон, спеціальних сівозмін тощо, прийняття закону фактично повністю знищить науково-дослідну базу вітчизняної аграрної науки, зведе нанівець усі досягнення української селекції сільськогосподарських рослин і тварин, насінництва й розсадництва та підірве базу наукового забезпечення продовольчої безпеки держави.

По-четверте, законопроєкт, у разі прийняття, запроваджує безпрецедентну норму щодо відсторонення участі власника чи його представника від участі у зміні юридичного статусу державних підприємств та їх землекористування, що передбачено ст. 115 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

По-п’яте, законопроєкт встановлює неприйнятний єдиний термін передачі в оренду державних земель на 50 років. На думку науковців та експертів, це є ігноруванням конституційної вимоги щодо особливої охорони земель та конкуренції на ринку прав оренди земель сільськогосподарського призначення.

По-шосте, внаслідок дії усіх перерахованих вище чинників істотно зменшиться доходна частина загального фонду Державного бюджету України за рахунок недоотримання частини прибутку державних підприємств та надходжень податку на прибуток державних підприємств за рахунок запровадження додаткових витрат таких підприємств на виплату орендної плати за землю (3,6 тис. грн за 1 га) і юридичне переоформлення зміни статусу державних підприємств та їх землекористування (2,0 тис. грн за 1 га).

Дослідними господарствами системи НААН України, які є експериментально-виробничою  базою  для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, за результатами 2021 року до бюджетів всіх рівнів було сплачено майже мільярд (936 млн) гривень, в тому числі у розрахунку з 1 га ріллі – 17 596 грн.

Крім того, законопроєкт суперечить іншим документам, раніше ухваленим виконавчою й нормотворчою гілками влади. А саме – затвердженому Кабміном Плану заходів з реформування Національної академії аграрних наук на 2021 і 2022 роки, Плану законопроєктної роботи на 2022 рік та нормами чинного законодавства щодо розвитку наукової і науково-технічної діяльності в Україні. Про це йдеться у висновку Головного науково-експертного управління, підписаному першим заступником керівника С. Гудзинським.

Нагадаємо, вітчизняні дослідні господарства і так зазнали непоправних втрат у ході російського вторгнення. У Харкові окупанти знищили єдиний в Україні генетичний банк рослин, де зберігались понад 160 тисяч сортів та гібридів рослин з усього світу.

Відтак держава сьогодні має захистити українських учених-аграріїв, а не ставити під загрозу майбутнє сільськогосподарської науки та економічку безпеку країни.

Comments
Загрузка ...
ru_RUРусский