“Споживач харчових продуктів повинен мати право вибору”: віце-президент НААН Ануш Балаян про обіг та маркування ГМО

0 300

5 серпня у парламенті зареєстрували проект закону про державне регулювання генно-інженерної діяльності та державний контроль за обігом ГМО та ГМП для забезпечення продовольчої безпеки, який викликав полеміку у вітчизняних ЗМІ. Як вважає віце-президент НААН, академік НААН, доктор економічних наук, професор Ануш Балян, Україна як прогресивна держава не повинна ігнорувати використання досягнень науково-технічного прогресу, зокрема в сфері застосування трансгенних технологій.

Про це передає golos.ua

У світі агротехнології, в яких використовуються трансгенні, генетично модифіковані організми, перш за все – рослини, за короткий період набули швидкого поширення. У період з 1996 до 2018 року площі, на яких вирощуються генетично модифіковані рослини, зросли у 113 разів.

Зараз трансгенні рослини вирощують в 26 країнах світу. За обсягами площ посівів лідерами з вирощування генетично модифікованих культур були США (75,0 млн га), Бразилія (50,0 млн га), Аргентина (23,0 млн га), Канада (13,0 млн га), Індія (10800000 га) і Китай (2800000 га). Решта 27900000 га площ посівів трансгенних рослин припадають на 20 інших країн світу.

За офіційною статистикою Міністерства сільського господарства США, приблизно 50-65% сої є генетично модифікованою, для ріпаку ця цифра сягає 12%, кукурудзи – близько 1%. Найбільшими виробниками ГМО є фірми «Монсанто» (США), «Сингента» (Швейцарія), КВС, «Байєр» (Німеччина).

Як відомо, в Україні, згідно чинного законодавства, офіційно не зареєстровано жодної трансформаційної ГМ-події. Відповідно, не зафіксовані і генетично модифіковані сорти рослин або породи тварин.

Що ж Україна робити з ГМО? Намагатися забороняти, обмежувати, не допускати на продовольчі ринки або приймати відповідні законодавчі акти, що регулюють безпечне використання і поширення геномодифікованої продукції?

На думку провідних вчених НАНУ і НААН, слід вжити заходів врегулювання нормативних документів щодо маркування в Україні продуктів з вмістом генно-модифікованих конструкцій, вважає віце-президент НААН Ануш Балян.

«Сьогодні витрачаються чималі державні кошти на масове проведення науково не обгрунтованих і нікому не потрібних аналізів. Устаткування і засоби треба направити на розвиток генно-інженерних біотехнологій, яких на сьогоднішній день на практиці дуже мало », – підкреслила вона.

На думку віце-президента НААН, необхідно розробити міжвідомчу програму зі створення, використання і контролю поширення генномодифікованих сільськогосподарських рослин, з огляду на те, що в Україні основним розробником теорії і практики створення і поліпшення сортів і гібридів сільськогосподарських рослин є саме Національна академія аграрних наук України.

Доцільно також розробити спільні з іноземними установами програми з надання ГМ-конструкцій для використання при створенні вітчизняних сортів важливих сільськогосподарських культур.

«Найголовніше, що потрібно враховувати при проведенні всіх цих заходів: в будь-якому випадку споживач харчових продуктів повинен мати право вибору. Тому важливим моментом зараз є правильне і відповідальне маркування готової продукції в разі перевищення наявності в ній частки ГМО обсягом 0,1% », – підкреслюють в НААН.

Отже, на думку вчених, зараз Україна потребує створення законодавчої бази для отримання і використання ГМО в Україні, з визначенням відповідних оцінок, допусків, маркування, обмежень застосування і поширення.

Comments
Завантаження...
ukУкраїнська
ru_RUРусский ukУкраїнська