Сумнозвісну одеську компанію підозрюють у транспортуванні вугілля з ОРДЛО до українських портів

0 77

«Російський мир» в українських портах: групі компаній «Трансшип» закидають роботу у Росії та окупованому Криму, незаконне переправлення людей морем, ухилення від сплати податків та лобіювання власних інтересів у політиці. Чому власникам сумнівного бізнесу вдається уникати покарання та хто за ним стоїть? Розслідував Артем Поліковський.

Нагадаємо, група «Трансшип» була заснована у 1998 році Андрієм Івановим і займається буксируванням суден, рейдовою перевалкою, наданням флоту в оренду та іншими морськими операціями. Має з десяток компаній у своїй структурі із реєстрацією в Україні, Автономній республіці Крим, Росії та офшори в Белізі й Панамі. Одна з компаній цієї групи – ТОВ «Краншип», якою керує Іван Ніякий.

«Завдяки інсайдерам у правоохоронних органах нам вдалося отримати нові факти та докази присутності Іванова у схемах співпраці з країною-агресором, а також поспілкуватися з колишніми бізнес-партнерами «Трансшипу» й записати інтерв’ю з колишніми очільниками державного підприємства, яких звільнили, бо ті стали на шляху в бізнесмена», – розповідає журналіст.

Перша історія стосується співпраці з бойовиками окупованих районів Донбасу. У 2019 році правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження щодо «Трансшипу» та пана Іванова за частиною першою статті 258 пункт 3 – організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації.

Матеріали справи вражають нахабністю. Компанія «Зовнішторгсервіс» зареєстрована як російська в самопроголошеній Південній Осетії та має філіал на тимчасово окупованій території Луганської області.

Як з’ясував Артем, «Зовнішторгсервіс» займається посередництвом між видобуванням вугілля та його продажем в Україну.

«Вугілля, видобуте на луганських шахтах, постачали до морських портів у Ростовській області та Краснодарському краї Росії. Там його змішували з видобутим у Росії, через що встановити його походження було неможливо. Потім його доправляли морським транспортом до України за посередництва компаній «Трансшип ГМБ», «Краншип», «Кірган Холдінг» та «Трансшип-Агент». Для буксирування використовували вже знайомі нам судна Новоросійського торгового порту – «Туман», «Торнадо», «Юпітер» та «Топаз-Н». Розвантаження відбувалося у портах Одеської та Миколаївської областей», – зазначає журналіст.

На думку голови центру політичних студій «Доктрина» Ярослава Божка, такими «посередниками» має серйозно зайнятися правоохоронна система України.

«Присутність російських компаній, особливо на півдні України, де наближена зона до окупованого Криму, де поруч фактично російський анклав – це дуже велика стратегічна проблема, й вона торкається не лише економічних питань. Тому що економічна присутність завжди дозволяла росіянам нарощувати згодом присутність і політичну. Це показав приклад Криму, де останні 20 років нарощувалася економічна, а потім і політична присутність Росії. У перспективі це – можливість спекулювати економічними питаннями в політичних цілях», – наголосив він.

Comments
Завантаження...
ukУкраїнська
ru_RUРусский ukУкраїнська