У Кривому Розі “екоактивісти” “кошмарять” підприємства

0 175

У Кривому Розі періодично вибухають екологічні скандали. Так звані «екологи» виступають проти дій іноземних інвесторів, проти прибирання сміття та проти… будівництва футбольних полів.

Журналістам відомі три гучні історії, пов’язані фактично з рекетом підприємств у Кривому Розі.

Перша стосується підприємства «Токівський гранітний кар’єр», що було серед лідерів радянського каменедобування. Через певний час успішне підприємство занепало, але громада села Токів хотіла зберегети його потужності. Місцеві мешканці зверталися до органів влади та ЗМІ з проханням відновити роботу колись прибуткового підприємства.

У 2006 році з’явився українсько-польський інвестор, який взявся виплачувати борги підприємства, що складали понад 4 млн грн (на той час – майже мільйон доларів). Робітникам почали гасити борги із зарплати, тож у людей з’явилася надія.

Утім, місцевій владі такі гарні новини чомусь не сподобалися, пише «Голос України».

За даними видання, місцеві чиновники вкупі з правоохоронними органами (прокуратура, поліція, СБУ) почали усіляко протидіяти.
У 2012 році історією тиску на іноземних інвесторів зацікавився телеканал TVі та зробив випуск програми «Знак оклику», де докладно виклав сутність проблеми.

Відомо, що після тривалої тяганини та конфліктів підприємство таки запрацювало. Втім, у 2016 році з’явилися нові охочі прибрати кар’єр до рук. Спершу була заблокована робота «Токівського гранітного кар’єру», а потім його почали «кошмарити».

Як наслідок, польський інвестор поїхав додому. Він зробив акцент на бізнесі в Африці, де й видобуває граніт. Хоча продовжує купувати трохи граніту з Токівського кар’єру для асортименту свого виробництва в Польщі.

Сам кар’єр заростає травою, такої бурхливої діяльності, як раніше, там вже немає. Коли історія закінчилася, частина, скажімо так, рекетирів, залишили свої посади.

За даними журналістів, які проводять власне розслідування у Кривому Розі, за останні роки в місті утворилася така собі псевдоекологічна мафія. Учасники угруповання – колишні чиновники, працівники правоохоронних органів та впливові бізнесмени, що не гребують рейдерством.

Дійшло до того, що «екологічні активісти»  стали виступати проти будівництва футбольних полів. Вони почали закидати скаргами та заявами місцеві органи влади, а також органи виконавчої влади, стверджуючи, що керівництво криворізької футбольної академії «Гірник» порушило норми будівництва, пошкодило ґрунт, побудувало на території академії котельню, яка загрожує навколишньому середовищу.

Хоча в академії стверджують, що всі претензії до керівництва академії «Гірник» були безпідставні, оскільки будівництво здійснювалося з дотриманням норм чинного законодавства.

Першими обурилися батьки дітей, які тренуються в академії «Гірник», будівництво якої здійснюється на базі старого стадіону шахти «Батьківщина». Ситуація загострилася до краю: батьки навіть хотіли вийти на протест, якщо через ці заяви буде призупинена работа академії. Злякавшись наслідків, вищезгадані екологи вирішили дати задню, та тільки вдалося їм це не дуже добре. Вони повідомили, що не збиралися шкодити футбольній академії.

Приклад третій. У Кривому Розі є унікальне місце, відоме як Сланцеві скелі. Вони тягнуться між шахтами уздовж правого берега річки Саксагань протягом 250 м на території 4 га. У деяких місцях висота цих скель сягає 20 метрів над рівнем річки. Сланцевий горизонт представлений різними сланцями з прошарками. У сланцевих скелях зустрічаються також рідкісні види рослин, занесених до Червоної книги.

У 1972 році Сланцевим скелям було присвоєно статус геологічного природного пам’ятника.

За часів незалежності України ця територія опинилася закріпленою за підприємством ВАТ «Арселор-Міттал». І, на жаль, стала відстійником побутового та виробничого сміття. Сюди вивозили відходи з усього міста, що, до речі, не обурювало “екологів” Кривого Рогу.

Ситуація змінилася докорінно, коли Сланцеві скелі взяла під свій захист громадська організація ГО «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ екологічного ЗАХИСТУ СЛАНЦЕВІ Скелі», яка отримала ліцензію для створення геологічного заказника.

Після оформлення всіх необхідних спеціальних дозволів організація вирішила впорядкувати територію Сланцевих скель. Було прийнято рішення провести електрику та зробити оглядовий майданчик.

Щоб втілити цей задум, було необхідно спочатку прибрати сміття з території. Виявилося, що за час існування стихійного сміттєзвалища загальний обсяг сміття, що накопичилося в колишньому річищі, становив понад 1000 кубометрів.

У квітні 2021 року прилеглу до сланцевих скель територію почали розчищати.

Промислові підприємства міста надали для цих цілей свій транспорт, і дуже скоро результати дали про себе знати. Поклади сміття в більшій частині зникли, і здавалося, що скоро територія Сланцевих скель буде зовсім звільнена від сміття.

Однак роботами з ліквідації стихійного звалища на місці природного пам’ятника раптом несподівано обурилися «екологи». На думку місцевих «захисників природи», на території Сланцевих скель не можна було проводити жодних робіт, у тому числі і з залученням транспорту.

Comments
Завантаження...
ukУкраїнська
ru_RUРусский ukУкраїнська